кабась

КАБА́СЬ, я, ч. Пестл. до каба́н 1.

— Ах, ти, кабасю!.. чистої крові беркшир… (Коцюб., II, 1955, 218).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кабась — каба́сь іменник чоловічого роду, істота кабанчик Орфографічний словник української мови
  2. кабась — Кабась! меж. Призывъ свиней. Словник української мови Грінченка