1. Словник української мови в 11 томах

кавка

КА́ВКА, и, ж., діал. Зменш. до ка́ва².

Тьохнуло щось у серці жандарма, коли побачив увесь вершок скали, покритий воронами, кавками і іншим стервоїдним птаством (Фр., II, 1950, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кавка — Ка́вка: — ворона [9] — галка [IV] — сива ворона [14] Словник з творів Івана Франка
  2. кавка — ка́вка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. кавка — ка́вка I.кава (ср, ст)||кавусик, кавуся, кавця ка́вка II.галка (ст): Купи кавок перескакували чорними плахтами з дерева на дерево і наповняли пустий в ранішній порі парк невгамовним гамором (Керницький) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. кавка — Ка́вка, -ки ж. ум. отъ кава. За дівчиною всі звони зазвонили, а за козаченьком всі кавки закавчили. Гол. І. 106. Словник української мови Грінченка