1. Словник української мови в 11 томах

кавказці

КАВКА́ЗЦІ, ів, мн. (одн. кавка́зець, зця, ч.; кавка́зка, и, ж.). Народи, що населяють Кавказ; уродженці Кавказу.

В ту ж мить, мов за командою, поліцаї піднесли кавказцям заступи, граблі, ноші (Збан., Єдина, 1959, 244);

Він скидався на кавказця чи взагалі на якогось мешканця півдня (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 88).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кавказці — -ів, мн. (одн. кавказець, -зця, ч.; кавказка, -и, ж.). Народи, що населяють Кавказ; уродженці Кавказу. Великий тлумачний словник сучасної мови