кав’яр

КАВ’Я́Р, у, ч., заст. Ікра (у 1 знач.).

Везе Марко.. червоного Вина з Цареграду Відер з троє у барилі, І кав’яру з Дону (Шевч., І, 1963, 321);

Рука тяглася до чарки, котилась слинка, глядячи на шматочки жовтогарячого балика, чорного кав’яру, срібно-блискучого оселедця (Мирний, III, 1954, 268);

Петро Ярош.. щороку привозив у дарунок панові та управителю по бочечці кав’яру (Стельмах, Хліб.., 1959, 432).