кадровик
КАДРОВИ́К, а, ч.
1. Кадровий працівник якого-небудь підприємства, установи, організації тощо.
Їх зібралось мало, старих кадровиків, і директор не всіх пізнавав, такі стояли бородаті (Ю. Янов., Мир, 1956, 258).
2. Військовослужбовець кадрових військ.
— Кадровик я, кадрову служу. А прізвище моє Решетняк. Восени був би дома, якби оце не війна (Гончар, Людина.., 1960, 102);
Люди відчували себе незручно у військовій формі, обмотки обвисали, гімнастерки халабудились. Кадровики відрізнялися військовою виправкою (Тют., Вир, 1964, 307).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кадровик — кадрови́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кадровик — -а, ч. 1》 Кадровий працівник якого-небудь підприємства, установи, організації тощо. 2》 Військовослужбовець кадрових військ. 3》 розм. Співробітник відділу кадрів підприємства, установи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кадровик — Кадрови́к, -ка́; -вики́, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)