кадібок
КА́ДІБОК, бка, ч. Зменш. до ка́діб.
Сінешні і хатні двері відчинені. Пахне борошном і влежаними яблуками; посеред сіней перекинутий кадібок з грушками (Тют., Вир, 1964, 428).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
КА́ДІБОК, бка, ч. Зменш. до ка́діб.
Сінешні і хатні двері відчинені. Пахне борошном і влежаними яблуками; посеред сіней перекинутий кадібок з грушками (Тют., Вир, 1964, 428).