кажанок
КАЖАНО́К, нка́, ч. Зменш. до кажа́н.
В його день був уночі, а ніч була вдень, як буває в пугачів, сов та кажанків (Н.-Лев., IV, 1956, 227).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кажанок — кажано́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кажанок — -нка, ч. Зменш. до кажан. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кажанок — Кажан, -на м. Летучая мышь. Людей не чуть; через базар кажан костокрилий перелетить. Шевч. 150. Як миш іззість шматочок чого свяченого, то в неї виростуть крила і зробиться з неї кажан. Чуб. І. 55. ум. кажанок. Словник української мови Грінченка