кажанок

КАЖАНО́К, нка́, ч. Зменш. до кажа́н.

В його день був уночі, а ніч була вдень, як буває в пугачів, сов та кажанків (Н.-Лев., IV, 1956, 227).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кажанок — кажано́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кажанок — -нка, ч. Зменш. до кажан. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кажанок — Кажан, -на м. Летучая мышь. Людей не чуть; через базар кажан костокрилий перелетить. Шевч. 150. Як миш іззість шматочок чого свяченого, то в неї виростуть крила і зробиться з неї кажан. Чуб. І. 55. ум. кажанок. Словник української мови Грінченка