казаночок
КАЗАНО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до казано́к.
Вітер віє-повіває, Казаночок закипає (Щог., Поезії, 1958, 62);
У казаночку клекотіла каша (Донч., II, 1956, 10).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me