казахи

КАЗА́ХИ, ів, мн. (одн. каза́х, а, ч.; каза́шка, и, ж.). Народ, що становить корінне населення Казахської РСР.

Казахи — народ тюркської мовної групи, в минулому кочовики-скотарі (Ек. геогр. СРСР, 1957, 349);

І Шевченка згадує казах, Їдучи в орошених степах (Рильський, III, 1961, 75).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. казахи — -ів, мн. (одн. казах, -а, ч.; казашка, -и, ж.). Народ, що становить корінне населення Казахстану; представники цього народу. Великий тлумачний словник сучасної мови