каземат
КАЗЕМА́Т, у, ч.
1. військ. Оборонна споруда, збудована на поверхні землі або під землею для захисту від снарядів та авіабомб дрібного й середнього калібру.
2. військ., мор. Броньоване приміщення на кораблі для гармати середнього калібру.
[Оксана:] Ну, веселіше, Гайдаю.. Іди… Іди у каземат.. Іди відпочинь! (Корн., І, 1955, 46).
3. У дореволюційній Росії — одиночна камера для ув’язнення у фортеці, цитаделі.
Сидячи у казематі царської охранки, поет [Т. Шевченко] виливає на папері свої думи (Слово про Кобзаря, 1961, 82);
— Я ще не знав докладно змісту книги, але знав, що написано її в казематі царської цитаделі (Кол., Терен.., 1959, 225).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каземат — казема́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- каземат — (у тюрмі) келія-одиночка; П. тюрма, в'язниця, фортеця, цитаделя <-ель>. Словник синонімів Караванського
- каземат — див. в'язниця Словник синонімів Вусика
- каземат — -у, ч. 1》 військ. Оборонна споруда, збудована на поверхні землі або під землею для захисту від снарядів та авіабомб дрібного й середнього калібру. 2》 військ., мор. Броньоване приміщення на кораблі для гармати середнього калібру. Великий тлумачний словник сучасної мови
- каземат — див. тюрма, арештанська Словник чужослів Павло Штепа
- каземат — казема́т (фравц. casemate, з італ. casamatta, букв. – невидиме укріплення) 1. Приміщення в оборонних спорудах, яке захищає від снарядів і авіабомб. Словник іншомовних слів Мельничука
- каземат — Казема́т, -ту; -ма́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- каземат — (фр. — непомітне укріплення) Будівля чи приміщення, яке захищене від артилерії масивними стінами і зберігає склад боєприпасів. Архітектура і монументальне мистецтво