казкар

КАЗКА́Р, я́, ч. Той, хто створює або розповідає казки (у 1 знач.).

Звали того казкаря Ганс-Христіан Андерсен, і жив він у маленькій країні Данії (Ів., Таємниця, 1959, 204);

Кожне село [на Закарпатті] має свого казкаря, нерідко свою велику казкову традицію, покоління казкарів — казка передається тут від діда до внуків (Нар. тв. та етн., 6, 1966, 61).