казочка

КА́ЗОЧКА, и, ж. Зменш. до ка́зка.

Щоб забавити дитину, почне йому баба казочку про рябеньку курочку (Мирний, І, 1949, 142);

— Ну, дітки, на рядно під грушу! Казочки послухайте! (Вишня, І, 1956, 12);

// ірон.

Наші ідеологічні вороги.. проповідують старі казочки про «чисте мистецтво», «свободу творчості» тощо (Мист., 4, 1968, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. казочка — див. вигадка Словник синонімів Вусика
  2. казочка — -и, ж. Зменш. до казка. || ірон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. казочка — ка́зочка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ка́зочки Орфографічний словник української мови
  4. казочка — Казочка, -ки ж. ум. отъ казка. Словник української мови Грінченка