казочка
КА́ЗОЧКА, и, ж. Зменш. до ка́зка.
Щоб забавити дитину, почне йому баба казочку про рябеньку курочку (Мирний, І, 1949, 142);
— Ну, дітки, на рядно під грушу! Казочки послухайте! (Вишня, І, 1956, 12);
// ірон.
Наші ідеологічні вороги.. проповідують старі казочки про «чисте мистецтво», «свободу творчості» тощо (Мист., 4, 1968, 2).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- казочка — ка́зочка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ка́зочки Орфографічний словник української мови
- казочка — див. вигадка Словник синонімів Вусика
- казочка — -и, ж. Зменш. до казка. || ірон. Великий тлумачний словник сучасної мови
- казочка — Казочка, -ки ж. ум. отъ казка. Словник української мови Грінченка