1. Словник української мови в 11 томах

кайзер

КА́ЙЗЕР, а, ч. Назва імператора в т. зв. священній Римській імперії та в Німеччині періоду 1871-1918 рр.

Топтали український хліб довгі колони кайзера Вільгельма (Довж., І, 1958, 132).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кайзер — ка́йзер іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  2. кайзер — -а, ч. Назва імператора у Священній Римській імперії та в Німеччині періоду 1871-1918 рр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кайзер — Король (німецький) Словник чужослів Павло Штепа
  4. кайзер — ка́йзер вул. сорт цигарок: Курили “шпорти” й “кайзери” (Цьонка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. кайзер — ка́йзер (нім. Kaiser, від лат. Caesar – Цезар) назва імператора в т. зв. «Священній Римській імперії» (962 – 1806 pp.) та в Німеччині (1871 – 1918 pp.). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. Кайзер — (Kaiser) Ґеорґ, 1878-1945, нім. письменник; з 1938 у Швейцарії; видатний драматург періоду експресіонізму; антимілітарист, антифашист; Мі. Універсальний словник-енциклопедія
  7. кайзер — Ка́йзер, -ра, -рові; -зери, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)