калан
КАЛА́Н, а, ч. Хижий ссавець родини куницевих; морська видра, камчатський бобер.
Вчені спостерігали, як калани, тримаючи подушечками камінь, розтрощують міцні черепашки, щоб добути звідти молюсків (Наука.., 12, 1965, 16);
Калан — дивна тварина. Довжина його трохи більше метра, а шкура досягає двох метрів (Роб. газ., 19.IV 1973, 4).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- калан — кала́н іменник чоловічого роду, істота морська видра, камчатський бобер Орфографічний словник української мови
- калан — -а, ч. Хижий ссавець родини куницевих; морська видра, камчатський бобер. Великий тлумачний словник сучасної мови
- калан — кала́н хижий ссавець родини куницевих. Поширений у північній частині Тихого океану. Хутровий звір. Інші назви – морська видра, камчатський бобер. Словник іншомовних слів Мельничука
- калан — Баштоподібний храм в архітектурі середньовічного В'єтнаму. На відміну від невеликого і майже неоформленого приміщення зовнішній обсяг характерний скульптурністю. Яруси збагачувалися тонкими пілястрами, рядами геометричного й рослинного орнаменту, зображеннями небесних дів (апсар). Архітектура і монументальне мистецтво