калиновий
КАЛИ́НОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до кали́на.
Калиновий цвіт і бузиновий розпускавсь там у два рази більш і дужіш (Вовчок, І, 1955, 367);
Зажеврілась [Катерина], мов калиновий кетяг, і опустила очі (Руд., Остання шабля, 1959, 232);
// Зробл. з гілки калини.
[Лев:] Та вже тих сопілок до лиха маєш! [Лукаш:] Ну, скільки ж їх? — калинова, вербова та липова,— ото й усі (Л. Укр., III, 1952, 194);
Від неї [матері] першої я почув про калиновий міст, до якого й досі тягнуся думкою і серцем… (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 54);
// Який добувається з калинових ягід.
Рука.. проти світла вся світилась наскрізь, ніби налита калиновим соком (Н.-Лев., І, 1956, 185);
// Приготовлений з ягід калини.
Калиновий кисіль.
2. Червоний, кольору калинового соку або калинової ягоди.
Молодий чоловік притиснув до себе тремтячу, зворушену дівчину, поцілував її гарячі, калинові уста (Фр., II, 1950, 71);
День побратався, нарешті, з погодою, В небо підніс калинові знамена (Мал., Серце.., 1959, 100).
Значення в інших словниках
- калиновий — кали́новий прикметник Орфографічний словник української мови
- калиновий — -а, -е. 1》 Прикм. до калина. || Зробл. з гілки калини. || Який добувається з калинових ягід. || Приготовлений із ягід калини. Калиновий кисіль. 2》 Червоний, кольору калинового соку або калинової ягоди. Великий тлумачний словник сучасної мови
- калиновий — ЧЕРВОНИЙ (кольору крові), КРОВ'ЯНИ́Й, КРИВА́ВИЙ, КАЛИ́НО́ВИЙ, БОРДО́ВИЙ, БОРДО́, ВИШНЕ́ВИЙ, ЧЕРВЛЕ́НИЙ (ЧЕРЛЕ́НИЙ) діал., ГРАНА́ТОВИЙ діал. (темно-червоний); МАЛИ́НО́ВИЙ (кольору ягоди малини — темно-червоний); РУБІ́НОВИЙ (кольору рубіну); МА́КОВИЙ розм. Словник синонімів української мови
- калиновий — Калиновий, -а, -е Калиновый, изъ калины. Калинова вітка як рідная тітка. Ном. Догнав голуб сивую голубку на калиновій вітці. Грин. III. 362. З-за темного дуба то калинова вітка витягнеться, то червоний кетяг горить як жар. МВ. Калиновий кисіль. Чуб. VII. 442. Словник української мови Грінченка