1. Словник української мови в 11 томах

калмики

КАЛМИ́КИ, ів, мн. (одн. калми́к, а́, ч.; калми́чка, и, ж.). Основне населення Калмицької Автономної Радянської Соціалістичної Республіки.

Зверни, голубко моя, увагу на завтрашню мою замітку про калмиків та якутів (Коцюб., III, 1956, 170);

Калмик з широкими вилицями ходив сюди й туди палубою, переступаючи через сплячих (Донч., III, 1956, 78).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. калмики — -ів, мн. (одн. калмик, -а, ч.; калмичка, -и, ж.). Основне населення Калмикії; представники цього народу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. калмики — Калмики Словник застарілих та маловживаних слів
  3. калмики — Народ монгольської ойротської групи, проживає гол. чином в Калмикії; бл. 174 тис.; мова калмицька. Універсальний словник-енциклопедія