калькулятор
КАЛЬКУЛЯ́ТОР, а, ч. Фахівець із калькуляції.
[Валя:] Сімдесят хлопців дали згоду піти на підземні роботи. Тут бухгалтери, табельники, калькулятори (Мокр., П’єси, 1959, 225);
Щоб визначити, скільки коштує та чи інша страва, треба було кожного дня робити складну калькуляцію. При їдальнях ці операції виконували калькулятори (Веч. Київ, 5.IV 1958, 2).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- калькулятор — калькуля́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- калькулятор — -а, ч. 1》 Фахівець із калькуляції. 2》 Прилад, що виконує елементарні математичні (арифметичні) операції над числами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- калькулятор — Невел. електронний пристрій для виконання простих математичних обчислень; програмовані к. дають можливість виконувати обчислення, які закладає користувач. Універсальний словник-енциклопедія