кальян
КАЛЬЯ́Н, у, чол. Прилад, яким у країнах Близького Сходу користуються курці, пропускаючи тютюновий дим крізь воду, що охолоджує та очищає його.
Прийшовся туркам до смаку Радянський сірничок: Кальян чи люлечку яку Розкурять (Василь Еллан, I, 1958, 277);
— Щасливий Ахмет, — говорили поміж себе чуруксанівці, сидячи в холодочку під повіткою чайхани і випалюючи з мідного кальяну по черзі тютюнець (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 20).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кальян — калья́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кальян — -у, ч. Прилад, яким у країнах Близького Сходу користуються курці, пропускаючи тютюновий дим крізь воду, що охолоджує та очищає його. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кальян — калья́н (перс.) прилад для куріння тютюну у східних народів. Словник іншомовних слів Мельничука
- кальян — Калья́н, -на, в -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)