калюжка
КАЛЮ́ЖКА, и, ж. Зменш. до калю́жа.
Оце повечоріє, калюжки потужавіють (Вовчок, VI, 1956, 305);
В невеличких калюжках на тротуарів, збрижених вітерцем, грало сонце (Сміл., Сашко, 1954, 24).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
калюжка —
калю́жка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири калю́жки
Орфографічний словник української мови
-
калюжка —
-и, ж. Зменш. до калюжа.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
калюжка —
Калюжка, -ки ж. ум. отъ калюжа.
Словник української мови Грінченка