калібрувальник

КАЛІБРУ́ВАЛЬНИК, а, ч., спец. Майстер, що займається калібруванням.

Послали його в трубоелектрозварювальний цех.. Через певний час став розмітником, потім калібрувальником (Ком. Укр., 1, 1968, 76).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. калібрувальник — калібру́вальник іменник чоловічого роду, істота калібрува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. калібрувальник — -а, ч., спец. 1》 Майстер, що здійснює калібрування. 2》 Прилад для вимірювання калібру гільз. Великий тлумачний словник сучасної мови