1. Словник української мови в 11 томах

каліграф

КАЛІГРА́Ф, а, ч. Той, хто гарно, рівно й чітко пише; краснописець.

У рукописному примірнику «Витязя», здійсненому в середині XVII сторіччя каліграфом Мамукою Тавакарашвілі, є зображення Руставелі (Вітч., 12, 1968, 169).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каліграф — калігра́ф іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. каліграф — -а, ч. Той, хто гарно, рівно й чітко пише; краснописець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Каліграф — див. Каліграф, Володимир Філософський енциклопедичний словник
  4. каліграф — Калігра́ф, -фа; -ра́фи, -фів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)