каліцький
КАЛІ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до калі́ка 1, 2.
Коні злякалися, шарпонули й довго волокли хлопця з собою.. Так із селянського жарту почалося каліцьке життя (Хотк., І, 1966, 165).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
КАЛІ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до калі́ка 1, 2.
Коні злякалися, шарпонули й довго волокли хлопця з собою.. Так із селянського жарту почалося каліцьке життя (Хотк., І, 1966, 165).