калічення

КАЛІ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. калі́чити.

Що всяка капіталістична нація несе технічний прогрес і усуспільнення праці ціною калічення і нівечення виробника,— це встановлено вже давним-давно (Ленін, 1, 1948, 357).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. калічення — калі́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. калічення — -я, с. Дія за знач. калічити. Великий тлумачний словник сучасної мови