калічення
КАЛІ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. калі́чити.
Що всяка капіталістична нація несе технічний прогрес і усуспільнення праці ціною калічення і нівечення виробника,— це встановлено вже давним-давно (Ленін, 1, 1948, 357).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me