1. Словник української мови в 11 томах

камера

КА́МЕРА, и, ж.

1. Кімната, приміщення спеціального призначення в деяких установах.

Минуло три місяці. З великого червоного будинку, де була судійська камера, вивів десяцький злодійку Оксану (Л. Янов., І, 1959, 49);

Хлопчик здав чемодан до камери схову ручного багажу (Багмут, Щасл. день.., 1951, 119);

// Приміщення для в’язнів у тюрмі.

Жірондист зачиняє в своїй камері двері від коридора. Чутно, як Монтаньяр замикає їх на ключ (Л. Укр., II, 1951, 165);

Середина тюремної камери. В’язні — в арештантських літніх бушлатах (Вас., III, 1960, 339).

2. Внутрішня порожниста частина якої-небудь споруди, машини або приладу.

Нарізані й викладені в сита яблука піддають обкурюванню сіркою в обкурювальних камерах (Колг. Укр., 8, 1957, 35);

Транспортувальне полотно з людською бережливістю й акуратністю несло колосся в приймальну камеру молотарки (Рад. Укр., 4.VIII 1959, 2);

Двигун складається з камери згоряння з соплом, у якому створюється спрямований потік газів (Наука.., 8, 1958, 16).

3. Внутрішня гумова оболонка м’яча, шини тощо, у яку нагнітають повітря.

Камера виготовляється з еластичної гуми, має форму замкнутого рукава, в який через вентиль нагнітається повітря (Підручник шофера.., 1960, 240).

4. Внутрішня частина фотографічного апарата для плівки або пластинки.

Основними частинами фотографічного апарата є камера й об’єктив (Курс фізики, III, 1956, 298).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. камера — Ка́мера: — державне майно [27] — тут: управа цісарських земельних маєтків у австрійській Галичині [44-2] — управа цісарських земельних маєтків у Галичині [44-1] Словник з творів Івана Франка
  2. камера — ка́мера іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. камера — (схову) приміщення; (у тюрмі) келія, г. казня; (гумова) бальон, сов. балон; ТЕХ. кіноапарат, фотоапарат. Словник синонімів Караванського
  4. камера — [камеира] -рие, д. і м. -р'і Орфоепічний словник української мови
  5. камера — Камера — chamber, room, underground chamber — *Kammer, Untertagekammer — 1) Підземна гірнича виробка невеликої довжини і значних розмірів, використовувана для очисних робіт, господарських та інших потреб. Напр., насосна... Гірничий енциклопедичний словник
  6. камера — -и, ж. 1》 Кімната, приміщення спеціального призначення в деяких установах. Камера штучного клімату — приміщення зі штучно регульованими мікрокліматичними умовами. || Приміщення для в'язнів у тюрмі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. камера — Умішина, умішільня Словник чужослів Павло Штепа
  8. камера — ка́мера (лат. camera – склепіння, від грец. καμάρα – склеписта кімната) 1. Закрите приміщення спеціального призначення (напр., К. зберігання багажу). 2. Внутрішня порожниста частина машини, споруди (напр., К. згоряння у двигуні). Словник іншомовних слів Мельничука
  9. камера — Широка виробка в шахті. Універсальний словник-енциклопедія
  10. камера — КА́МЕРА (приміщення для в'язнів у тюрмі), КА́ЗНЯ діал. Середина тюремної камери. В'язні — в арештантських літніх бушлатах (С. Васильченко); Регіна звільна, рівним кроком ходить по своїм покою.., мов в'язень у своїй казні (І. Франко). Словник синонімів української мови
  11. камера — Ка́мера, -ри, -рі; -мери, -мер Правописний словник Голоскевича (1929 р.)