1. Словник української мови в 11 томах

камергер

КАМЕРГЕ́Р, а, ч. У дореволюційній Росії та в деяких монархічних державах — придворний чин вищого рангу, а також особа, що має цей чин.

Василь Семенович хвастає було, що його батько в дворці був як свій чоловік; а Петро Степанович.., сам камергер, сам покуштував того дива (Мирний, II, 1954, 107).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. камергер — камерге́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. камергер — -а, ч. У дореволюційній Росії та в деяких монархічних державах – придворний чин вищого рангу, а також особа, яка має цей чин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. камергер — камерге́р (нім. Kammerherr) у деяких монархічних державах, у тому числі в дореволюційній Росії, придворне звання (чин). Словник іншомовних слів Мельничука
  4. камергер — Камерге́р, -ра; -ге́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)