1. Словник української мови в 11 томах

камфора

КАМФОРА́, и́, ж. Пахуча безбарвна кристалічна речовина, що застосовується в медицині й техніці.

[Марція:] Що з тобою?.. Тобі недобре?.. Дати камфори? (Л. Укр., III, 1952, 179);

[Валя:] Платон Іванович зробив резекцію, але пульс почав падати… Камфора… кофеїн… не допомогло… (Корн., І, 1955, 135).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. камфора — камфора́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. камфора — -и, ж. Пахуча безбарвна кристалічна речовина, що застосовується в медицині й техніці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. камфора — Щез, як камфора. Щезло, як камфора. Вивітрилось. Приповідки або українсько-народня філософія
  4. камфора — камфора́ (лат. camphora, з араб. кафур) органічна безбарвна речовина з своєрідним запахом. Застосовують при виготовленні целулоїду й кіноплівки, у виробництві вибухових речовин. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. камфора — Камфора́, -ри́, -рі́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)