1. Словник української мови в 11 томах

каміннячко

КАМІ́ННЯЧКО, а, с., збірн. Зменш.-пестл. до камі́ння.

*У порівн. Якилинка кинула теля й побігла, як каміннячко, що з гори покотилось (Григ., Вибр., 1959, 169).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каміннячко — камі́ннячко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. каміннячко — -а, с., збірн. Зменш.-пестл. до каміння. Великий тлумачний словник сучасної мови