кам’яно
КА́М’ЯНО. Присл. до кам’яни́й; як камінь.
Обличчя Ріхарда Баума залишалося кам’яно спокійним (Собко, Стадіон, 1954, 232).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
КА́М’ЯНО. Присл. до кам’яни́й; як камінь.
Обличчя Ріхарда Баума залишалося кам’яно спокійним (Собко, Стадіон, 1954, 232).