1. Словник української мови в 11 томах

канавник

КАНА́ВНИК, а, ч., спец. Робітник, що працює біля жолобів, якими тече розплавлений метал.

Він кричав на канавників і лаяв формувальників, він кликав до печі майстра (Ю. Янов., І, 1954, 287).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. канавник — кана́вник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. канавник — -а, ч., спец. Робітник, що працює біля жолобів, якими тече розплавлений метал. Великий тлумачний словник сучасної мови