канатик

КАНА́ТИК, а, ч. Зменш. до кана́т.

Антена перетнула ніч. Упали на тонкий канатик Світи громохкі і сумні (Перв., І, 1958, 97).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. канатик — кана́тик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. канатик — див. вірьовка Словник синонімів Вусика
  3. канатик — -а, ч. Зменш. до канат. Великий тлумачний словник сучасної мови