1. Словник української мови в 11 томах

канатник

КАНА́ТНИК¹, а, ч. (Abutilon Gaertn.). Трав’яниста однорічна рослина родини мальвових, із стебла якої видобувають грубе волокно.

Південні луб’яні культури — кенаф, джут і канатник — уперше почали сіяти у виробничих масштабах близько чверті століття тому (Техн. культ., 1956, 5).

КАНА́ТНИК², а, ч. Майстер, що робить канати; линвар, кодільник.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. канатник — кана́тник 1 іменник чоловічого роду рослина кана́тник 2 іменник чоловічого роду, істота майстер Орфографічний словник української мови
  2. канатник — I -а, ч. Трав'яниста однорічна рослина родини мальвових, із стебла якої видобувають грубе волокно. II -а, ч. Майстер, що робить канати; линвар, кодільник. Великий тлумачний словник сучасної мови