канонада
КАНОНА́ДА, и, ж. Часте стріляння з багатьох гармат.
Поки спинив Вернидуб канонаду, покотом лягло шість козаків (Стар., Облога.., 1961, 67);
— Така пальба була, така канонада, наче всі сили небесні, земні й морські палили.. з своїх гармат (Коцюб., II, 1955, 403);
В степу, за обрієм, як далекий грім, гула канонада (Дмит., Наречена, 1959, 6).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- канонада — канона́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- канонада — -и, ж. Часте стріляння з багатьох гармат. Великий тлумачний словник сучасної мови
- канонада — Стрілянина Словник чужослів Павло Штепа
- канонада — канона́да (франц. canonnade, від canon – гармата) сильна й тривала стрілянина з багатьох гармат. Словник іншомовних слів Мельничука
- канонада — I. СТРІЛЬБА, СТРІЛЯНИНА, ПАЛЬБА́ розм.; КАНОНА́ДА (з гармат); О́БСТРІЛ (прицільна стрільба). Стрільба чулася кругом, то ближча, то віддаленіша (О. Гончар); Земля.. немов репалася від пекельної пальби з численних батарей ворога (І. Ле). Словник синонімів української мови
- канонада — Канона́да, -ди, -ді Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- канонада — Канонада, -ди ж. Канонада, пушечная пальба. К. Бай. 90. Словник української мови Грінченка