1. Словник української мови в 11 томах

кантарка

КАНТА́РКА, и, ж., діал. Вуздечка.

Підводились коні, бряжчали ланцюгами кантарок, почувши світанкову метушню конюхів (Кучер, Квітує жито, 1938, 66).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кантарка — канта́рка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. кантарка — -и, ж., діал. Вуздечка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кантарка — ВУЗДЕ́ЧКА (частина збруї коня — ремені з вудилами, що надіваються на голову), ГНУЗДЕ́ЧКА, ВУЗДА́ рідше, ГНУЗДА́ рідко, УЗДА́ рідше, УЗДЕ́ЧКА рідше, КАНТА́Р діал., КАНТА́РКА (КАНТА́РОК) діал. Словник синонімів української мови