канцонета
КАНЦОНЕ́ТА, и, ж., літ., муз. Невелика канцона.
Летять слівця, мов ті колючки,.. Лунають жарти, фіглі, штучки Злих канцонет (Вороний, Вибр., 1959,192).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- канцонета — канцоне́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- канцонета — -и, ж., літ., муз. Невелика канцона. Великий тлумачний словник сучасної мови
- канцонета — Пісенька Словник чужослів Павло Штепа
- канцонета — (іт. canzonetta — пісенька) — невелика вокальна сольна або багатоголосна канцона, яка виникла в Італії в процесі розвитку віланели, вплинувши на формування жанру арії. Інколи зустрічаються інструментальні та оркестрові К. (Б.Годар, Ц.Кюї, Я. Сібеліус, І.Стравинський, П.Чайковський та ін.). Словник-довідник музичних термінів