1. Словник української мови в 11 томах

каністра

КАНІ́СТРА, и, ж. Металевий або синтетичний (переважно чотирикутний) бак із герметичною кришкою для різних рідин (бензину, гасу тощо).

Він з каністрою в руці чвалає до Нафтозбуту по пальне (Ю. Янов., II, 1954, 180);

— В кузові лежали дві каністри бензину, вилила я їх у бак і помчала (Коп., Земля.., 1957, 189).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каністра — кані́стра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. каністра — -и, ж. Металевий або синтетичний (перев. чотирикутний) бак із герметичною кришкою для різних рідин (бензину, гасу тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. каністра — (-и) ж., мол. Голова. Словник жарґонної лексики української мови
  4. каністра — кані́стра (англ. canister, нім. Kanister, від грец. κάνιστρον – кошик з тростини) бак з герметичною кришкою для різних рідин (бензину, мастила тощо). Словник іншомовних слів Мельничука