1. Словник української мови в 11 томах

капелюшник

КАПЕЛЮ́ШНИК, а, ч. Майстер, що робить капелюхи.

— У нас вдома живе один капелюшник (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 158).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. капелюшник — капелю́шник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. капелюшник — -а, ч. Майстер, що робить капелюхи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. капелюшник — капе́люшник ірон. той, який любить носити капелюх (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. капелюшник — Капелю́шник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)