1. Словник української мови в 11 томах

капелюшок

КАПЕЛЮ́ШОК, шка, ч. Зменш. до капелю́х 1 і капелю́ш; брилик.

На голові в неї був дешевенький солом’яний чорний капелюшок (Н.-Лев., IV, 1956, 276);

Скинув капелюшок, спітнілий лоб рукавами сорочки витер (Головко, І, 1957, 183);

Строгий синій костюм і високий капелюшок того ж кольору гарно відтінювали її округле обличчя (Жур., Вечір.., 1958, 406).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. капелюшок — капелю́шок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. капелюшок — див. капелюх Словник синонімів Вусика
  3. капелюшок — -шка, ч. Зменш. до капелюх 1) і капелюш; брилик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. капелюшок — КАПЕЛЮ́Х (чоловічий або жіночий головний убір з крисами з фетру, соломи тощо), КАПЕЛЮ́Ш, КРИСА́НЯ (КРЕСА́НЯ) діал.; БРИЛЬ (перев. солом'яний з широкими крисами); КАПЕЛЮ́ШОК (КАПЕЛЮ́ШИК) (перев. жіночий). Словник синонімів української мови
  5. капелюшок — Капелюшок, -шка м. ум. отъ капелюх. Словник української мови Грінченка