1. Словник української мови в 11 томах

капіталець

КАПІТА́ЛЕЦЬ, льця, ч. Зменш. до капіта́л 3.

— Коли б вона не пила та напропале не гуляла, то пішла б високо та далеко і склала б капіталець незгірше мене (Н.-Лев., IV, 1956, 306);

Мати з двома доньками спродала зруйновані маєтності і з невеликим капітальцем подалась до Львова (Фр., VI, 1951, 235).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. капіталець — капіта́лець іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. капіталець — -льця, ч. Зменш. до капітал 3). Великий тлумачний словник сучасної мови