капітан

КАПІТА́Н, а, ч.

1. Офіцерське звання або чин в армії, що надається після звання старшого лейтенанта (у дореволюційній армії — після штабс-капітана), а також особа, яка має це звання.

— На маневрах мій чоловік, капітан, ..впав з коня (Н.-Лев., IV, 1956, 277);

За хвилю прибув на місце капітан у товаристві кількох офіцерів (Фр., IV, 1950, 48);

— Дозвольте вас поздоровити, товаришу Нерчин, з присвоєнням звання капітана Радянської Армії (Рибак, Час.., 1960, 16).

∆ Капіта́н-лейтена́нт — офіцерське звання у флоті, що надається після звання старшого лейтенанта, а також особа, яка має це звання.

Олексій Іванович Бутаков належав до передових людей свого часу. Вже тоді капітан-лейтенант був відомим мандрівником і дослідником (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 268);

Капіта́н 3-го ра́нгу — офіцерське звання у флоті, що надається після звання капітан-лейтенанта, а також особа, яка має це звання;

Капіта́н 2-го ра́нгу — офіцерське звання у флоті, що надається після звання капітана 3-го рангу, а також особа, яка має це звання;

Капіта́н 1-го ра́нгу — офіцерське звання у флоті, що надається після звання капітана 2-го рангу, а також особа, яка має це звання.

2. Командир корабля.

Матрос, ..На вахті стоя, Журився сам собі чогось, Та й заспівав,— звичайне, тихо. Щоб капітан не чув (Шевч., II, 1953, 85);

Всі були слабі, на пароході [пароплаві] стояв стогін, ніхто нічого не їв, тільки я та один грек, та ще капітани.. почували себе чудесно (Коцюб., III, 1956, 355).

3. Керівник спортивної команди.

Капітани футбольних команд «супротивників» потиснули один одному руки (Вишня, І, 1956, 404).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. капітан — капіта́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. капітан — (судна) судноводій, зст. шкіпер; ВІЙ. сотник; (команди) СПРТ. керівник. Словник синонімів Караванського
  3. капітан — [кап'ітан] -на, м. (на) -нов'і /-н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
  4. капітан — -а, ч. 1》 Офіцерське звання або чин в армії, що надається після звання старшого лейтенанта (у дореволюційній армії – після штабс-капітана), а також особа, яка має це звання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. капітан — (військ.) сотник Словник чужослів Павло Штепа
  6. капітан — капіта́н (лат. capitaneus – воєначальник, від caput – голова) 1. Офіцерське звання в арміях і флотах більшості країн світу. В Радянській Армії запроваджено в 1935 р. Для старших офіцерів ВМФ існують звання К. 3-го рангу, К. 2-го рангу К. 1-го рангу. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. капітан — КАПІТА́Н (командир корабля), РО́ТМІСТЕР заст.; ШКІ́ПЕР (заст. — командир комерційного судна, зараз — командир несамохідного річкового судна). Після війни знов став приїжджати Іван, що вже був капітаном далекого плавання (О. Гончар); Женя допоміг шкіперу присунути до пароплава сходи (Ю. Мокрієв). Словник синонімів української мови
  8. капітан — Капіта́н, -на; -та́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)