1. Словник української мови в 11 томах

карабінний

КАРАБІ́ННИЙ, а, е. Прикм. до карабі́н.

Стратіон прийняв нас за ворожих вершників, інакше б не був такий обережний, не тримався б од нас на відстані карабінного пострілу (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карабінний — карабі́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. карабінний — -а, -е. Прикм. до карабін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. карабінний — КАРАБІ́ННИЙ², а, е. Прикм. до карабі́н². Карабінна переправа; Карабінна пряжка. Словник української мови у 20 томах