1. Словник української мови в 11 томах

карболка

КАРБО́ЛКА, и, ж., розм. Те саме, що Карбо́лова кислота́ ( див. карбо́ловий).

В кутку біля Валерика сидів, розпускаючи запах карболки, ветлікар Кундзюба (Гончар, Таврія, 1952, 253);

Облуплені камінні сходи ведуть її у вогкий передпокій, де густо завис дух йодоформу й карболки (Стельмах, II, 1962, 252).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карболка — карбо́лка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. карболка — -и, ж., розм. Те саме, що Карболова кислота (див. карболовий). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. карболка — Карбо́лка, -лки, -лці, народне карбо́вка Правописний словник Голоскевича (1929 р.)