карбонат
КАРБОНА́Т, у, ч.
1. хім. Сіль вугільної кислоти (сода, поташ і т. ін.).
Карбонат натрію.., або сода, є одним з найголовніших продуктів основної хімічної промисловості (Заг. хімія, 1955, 392);
Карбонат натрію являє собою білий порошок, добре розчинний у воді (Хімія, 9, 1956, 121).
2. геол. Назва мінералів, що є вуглекислими сполуками різних металів.
Карбонати — це найбільш поширений мінерал зони вивітрювання (Курс заг. геол., 1947, 75).
3. спец. Чорний алмаз дрібнозернистої будови.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- карбонат — карбона́т іменник чоловічого роду сіль; мінерал Орфографічний словник української мови
- карбонат — [карбонат] -ту, м. (на) -т'і Орфоепічний словник української мови
- карбонат — -у, ч. 1》 хім. Сіль вугільної кислоти (сода, поташ і т. ін.). 2》 геол. Назва мінералів, що є карбонатами різних металів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- карбонат — Вуглян Словник чужослів Павло Штепа