1. Словник української мови в 11 томах

карикатурний

КАРИКАТУ́РНИЙ, а, е.

1. Стос. до карикатури (у 1 знач.), власт. їй.

Карикатурний малюнок; Карикатурний стиль.

2. перен. Який викликає сміх, нагадує карикатуру; смішний, недоладний.

Голова в нього сиділа якось між плечима і випиналась рудою борідкою вперед, як і живіт; все це трималось на коротеньких ніжках, а тому він мав вигляд досить комічний, карикатурний (Думки про театр, 1955, 38);

Він відчував насолоду, коли з-під його пензля з’являлись на папері чи то пейзаж місячної ночі, чи то карикатурні обличчя його товаришів (Трубл., Мандр., 1938, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карикатурний — карикату́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. карикатурний — Пародійний, смішний, сміховинний, недоладний; (образ) викривлений, спотворений. Словник синонімів Караванського
  3. карикатурний — -а, -е. 1》 Стос. до карикатури (у 1 знач.), власт. їй. 2》 перен. Який викликає сміх, нагадує карикатуру; смішний, недоладний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. карикатурний — Карикату́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)