1. Словник української мови в 11 томах

карликовий

КА́РЛИКОВИЙ, а, е. Такий, як у карлика (у 1 знач.).

Карликовий зріст; Карликові ноги;

// Дуже низький, дуже малий.

Уражена рослина перестає рости, залишається карликовою (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 151);

Карликове господарство;

// Уживається як складова частина назв дуже малих, дуже низьких тварин і рослин.

У деяких жителів [Сокотри] є худоба-кози й карликові корови, які ледве сягають стегон людини (Наука.., 12, 1965, 53);

Зустрічаються [в тундрі] карликові верби й берізки, які стеляться по поверхні землі, рятуючись зимою під снігом від холоду й сильних вітрів (Фіз. геогр., 5, 1956, 124).

Ка́рликові племена́ — низькорослі племена Центральної Африки.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карликовий — ка́рликовий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. карликовий — див. низький Словник синонімів Вусика
  3. карликовий — -а, -е. Такий, як у карлика (у 1 знач.). Карликовий зріст — те саме, що нанізм. || Дуже низький, дуже малий. || Уживається як складова частина назв дуже малих, дуже низьких тварин і рослин. Карликові племена. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. карликовий — НИЗЬКИ́Й (про людину, тварину — який має невеликий зріст; про рослину — який має невелику висоту), МАЛИ́Й, МАЛЕ́НЬКИЙ, НИЗЬКОРО́СЛИЙ, МАЛОРО́СЛИЙ, МАНЕ́НЬКИЙ розм., КОРО́ТКИЙ розм., КУ́ЦИЙ розм., ДРІБНИ́Й розм., КАРЛИКУВА́ТИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови