1. Словник української мови в 11 томах

кармін

КАРМІ́Н, у, ч. Яскраво-червона фарба, яку добувають із кошенілі.

В жанрових картинах.. він часом уживає кармін (Коцюб., II, 1955, 433);

Фруктово-ягідну суміш звичайно підкрашують карміном, амарантом (Технол. пригот. їжі, 1957, 211);

*У порівн. Циганські кучері, крізь них мідяні скроні.. і губи, мов кармін (Сос., І, 1957, 325).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кармін — кармі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кармін — -у, ч. Яскраво-червона фарба, яку добувають із кошенілі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кармін — Червоніль, червець Словник чужослів Павло Штепа
  4. кармін — кармі́н (франц. carmin, від араб. кірміз – багряний і лат. minium – кіновар) яскраво-червона фарба. К. добувають з тіла комах кошеніль. Застосовують у живопису, парфюмерії, ситцевибиванні тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. кармін — Кармі́н, -ну, -нові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)