карнавка
КАРНА́ВКА, и, ж. Металева закрита коробка з отвором у кришці для збирання грошей (переважно в церкві); скарбничка, скарбона.
Того ж таки дня піп виймав гроші з карнавки (Коцюб., І, 1955, 95);
Суворий чернець стояв поряд, виразно показуючи перстом на карнавку, куди треба було кидати пожертви (Донч., III, 1956, 144).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- карнавка — карна́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- карнавка — -и, ж. Металева закрита коробка з отвором у кришці для збирання грошей (перев. в церкві); скарбничка, скарбона. Великий тлумачний словник сучасної мови
- карнавка — СКАРБО́НА церк. (скринька, в яку віруючі кидають гроші на потреби церкви), СКАРБНИ́ЧКА, КАРНА́ВКА. Два злодії в опівночі Костьол обкрадають; Обшарили всі скарбони, Святих обдирають (С. Словник синонімів української мови
- карнавка — Карна́вка, -вки, -вці; -на́вки, -на́вок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)