картацький
КАРТА́ЦЬКИЙ, а, е, заст. Картатий.
Плахта на ній картацька, черчата [червчата], ще материнська — придана; тепер вже таких не роблять (Кв.-Осн., II, 1956, 26).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- картацький — -а, -е, заст. Картатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- картацький — Картацький, -а, -е = картатий. Плахта на їй картацька, червчата, ще материнська придана; тепер уже таких не роблять. Кв. І. 6. Плахти, знаєте, все хороші, партацькі, старосвітські. Г. Барв. 63. Словник української мови Грінченка