картинний

КАРТИ́ННИЙ, а, е.

1. Прикм. до карти́на 1.

Серед величезної кількості культурних закладів нашої країни особливе місце посідає картинна галерея імені І. К. Айвазовського (Довж., III, 1960, 85);

Картинна виставка.

2. перен. Дуже гарний, мальовничий, вартий зображення на картині (у 1 знач.).

А як було сяде чи стане, згорнувши руки і спокійно дивлячись, його постава була така картинна, хоч малюй на полотні (Н.-Лев., І, 1956, 341);

Нічого картинного в постаті Ярослава не було. Припорошена сірим пилом ушанка, з-під якої виглядає розпатланий чуб (Вол., Місячне срібло, 1961, 193).

3. перен. Навмисно підкреслений, виразний, наочний.

Картинна поза.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. картинний — карти́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. картинний — Мальовничий; (- позу) вишуканий, артистичний; п! ОБРАЗНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. картинний — -а, -е. 1》 Прикм. до картина 1). Картинна виставка. 2》 перен. Дуже гарний, мальовничий, вартий зображення на картині (у 1 знач.). 3》 перен. Навмисно підкреслений, виразний, наочний. Картинна поза. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. картинний — Карти́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)