картон

КАРТО́Н, у, ч.

1. Товстий твердий папір особливого виготовлення.

Коли ми бачимо на картинах такі обличчя, то кажемо, що вони намальовані погано, по-ремісницькому, немов з картону вирізані і лаком наведені (Л. Укр., III, 1952, 609);

Целулоїд і кіноплівку, гребінці і картон.. роблять не з чого іншого, а з дерева (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 102).

2. мист. Первісний нарис картини або її частини, зроблений на твердому папері; етюд.

На картоні, крім ряботиння безладно накиданих кольорових мазків, вона нічого не побачила (Коз., Сальвія, 1956, 118).