кастрат
КАСТРА́Т, а, ч.
1. Той, кому видалено статеві залози.
У відгодівельні групи слід передати вибракованих тварин — корів, волів, усіх бичків-кастратів (Рад. Укр., 22.ІІІ 1957, 1).
2. перен., зневажл. Нікчемна особа, від якої немає ніякої користі.
Не говорить Ні сам сивий верхотворець, Ні його святії — Помощники [помічники], поборники, Кастрати німиє! (Шевч., II, 1953, 266).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кастрат — кастра́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кастрат — Кастрована особа, з. халаштан, а. скопець, (в гаремі) євнух, св. євнух. Словник синонімів Караванського
- кастрат — -а, ч. 1》 Той, кому видалено статеві залози. Кастрати-співаки — співаки, у яких внаслідок здійсненої в дитинстві кастрації зберігається високий голос. 2》 перен., зневажл. Нікчемна особа, від якої немає ніякої користі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кастрат — Валах, євнух, див. скопець, холощений Словник чужослів Павло Штепа
- кастрат — КАСТРА́Т, а, ч. 1. Особина чоловічої статі, в якої видалено статеві залози. Кирила тоді мучили недобрі енергетичні заряди: ненависні очі перехожого, втуплені у маляра із параноїдальною одержимістю маньяка-кастрата (С. Словник української мови у 20 томах
- кастрат — кастра́т (лат. castratus – вихолощений) особина чоловічої статі, в якої видалені статеві залози (див. кастрація). Словник іншомовних слів Мельничука
- кастрат — Позбавлений яєчок чоловік. Універсальний словник-енциклопедія
- кастрат — КАСТРА́Т (кастрована людина або тварина); СКОПЕ́ЦЬ (чоловік); Є́ВНУХ (кастрований слуга в гаремі); ВАЛА́Х діал. (баран). І за що його, святого, мордували! ..Не говорить Ні сам сивий верхотворець, Ні його святії — Помощники, поборники, Кастрати німиє! (Т. Словник синонімів української мови
- кастрат — Кастрат, -та м. Кастратъ. Шевч. ІІ. 168. Словник української мови Грінченка